Ой у лісі два дубочки, третій зелененький,
Збирається на війночку козак молоденький.

Збирається на війночку, став в першім рядочку,
Поцілила гостра куля в саму головочку.

Ой надігнав вівчар вівці з білими пасами
Та й надибав січовика в лісі під кущами.

"Ой вівчаре, вівчароньку, дай до роду знати,
Най приїде батько, мати сина поховати.

Та най мене не ховають ні попи, ні дяки,
Та най мене поховають вкраїнські козаки.

Не ховайте мене, тату, в землю край дороги,
Най не ходять, най не топчуть ляхи та вороги.

Поховайте мене, тату, вдома на подвіру,
Та най знає ворог клятий, що вмер за Вкраїну".