Ой заросли ті дороги травами,
Де ходили наші полки з хоругвами.
Ой зацвила, розстелилася лотава,
Де росла, де процвитала наша слава.

А шляхами, де йшли стрільці молоденькі,
Там панують, марширують воріженьки.
Надлетіли понад Київ чорні хмари
Потоптали нашу земленьку татари.

Не татари, не половці – половчаки,
А московське люте плем’я препогане.
Задзвонили рано дзвони, заридали,
А ми свою Україну поховали.

Надлетіли ластівочки та й зі сходу
Та й принесли добру звістку для народу.
Щебетали, що минеться та руїна,–
Стане, стане вільна, славна Україна.