– Наддніпряночко, чарівниченько,
Чого зблідло, помарніло твоє личенько?

Чи вітрець подув та й буйнесенький,
Зсушив личко, зв’ялив брови та рівнесенькі?

– Ні вітрець не дув та й буйнесенький,
Збаламутив галичанин молодесенький.