Чи то буря, чи то грім, чи то гуде хмаролім,
Що земля на сто миль грає грізно?
Там збирався в поход весь український народ,–
В ряд ставай, щоб не було запізно!

В ряд ставай, готовись, ні на що не дивись –
Чи до пекла підеш, чи до неба.
Кидай неньку стару, прощай любку і сестру,
Бо настала велика потреба.

Бо настав такий час, що умре кождий із нас
Не на ліжку, а в бою і в крови.
В цю хвилину страшну спом’янеш ти Вітчину,
Що для неї умер ти з любови.

Чи то буря, чи то грім, чи то гуде хмаролім,
Що земля на сто миль грає грізно?
Там збирався в поход весь український народ, –
В ряд ставай, щоб не було запізно!