Вийди, вийди, та старая мати,
Між дружечок дочки познавати. Ги!

Між дружечок дочки познавати,
На досвітки її посилати. Ги!

На досвітки її посилати.
– Та вже, ненько, та вже не раненько. Ги!

Та вже, ненько, та вже не раненько,
На досвітки та вже не видненько. Ги!

Кругом двору та стороженьки,
Та сторожі та вірненькії. Ги!

– Ти, сторожо, та сторожонько,
Та сторожи та вірненько. Ги!

Сюди йтиме молодець Іванко,
Він мене ой та й питатиме. Ги!

Він мене ой та й питатиме,
Сто рублів він та даватиме. Ги!

Сторубльових та не беріте,
І про мене та не кажіте. Ги!