Ми до тебе, Надюшко, гу! – ідемо.
Ми ж тобі снідати, гей! – несемо.
Що у тебе матінка, гу! – чужая,
Вона тобі снідати, ги! – не давала,
Забагато ділечка, а! – загадала.
Щоб теє ділечко, о! – поробила,
Щоб собі снідати заробила. Гу!