Несуть пишний і розкішний
Коровай печений,
Бо до шлюбу свою любу
Веде наречений.

Незнайомі всі питають,
Слух по селу ходить:
– Ой чия ж то дівчинонька
Та й заміж виходить?

Чий же то у селі батько,
Мужній і великий,
Заміж доньку-дівчиноньку
Віддає навіки?

Ой чия ж то рідна мати,
Якого ж хлопчини,
Буде в хату собі брати
Молоду дівчину?

Кланяється їй країна
І весна в віночку,
Щоб родила вона сина,
Ще й родила дочку.

Від порога в загс дорога
Килимом прослалась,
Рано Тома пішла з дома,
Ще й не нагулялась.

Не журіться, добрі люди,
Не тужіть сестриці,
Хай любов їх чиста буде,
Як вода в криниці.

Побажаєм же сьогодні
Колі і Тамарі:
"Хай вам радісно живеться
У щасливій парі!"