Куди, доню, собіраєшся,
Що так біло й умиваєшся?

Чи між турки, а чи між татари,
Чи між дружки, та чи між бояри?

Ой там тобі та горенько буде,
Ой там гора кременистая.

Ой там гора кременистая,
Там свекруха норовистая.

Вона тобі норови покаже,
Вона тобі правдоньки не скаже.

Як покаже – ти похилишся,
Слово скаже – ти помиришся.

Куди йтимеш – сліди переміре,
Слово скажеш – вона не повіре.

Їсти хочеш, аж серденько в’яне,
Хліба вломиш – вона скоса гляне.