Вилетів сокіл з Києва на двір.

Приспів:
Щедрий вечор, добрий вечор!

Та й сів же він на віконечко.
Заглядає та у світлоньку.
Ще світлонька не метена,
Ще дівчина не чесана,
Не чесана, не вмивана,
На батеньку розгнівана.
Краяли сукню та вкоротили.
Черевички шили та помалили,
Та дівчину прогнівили.
Сокіл у шибку дзьобом клює
Та дівчину звеселяє.
Він дівчину підмовляє:
"Тільки Новий рік настане,
Все на місце своє стане.
Ми світлоньку заметемо,
А дівчину зачешемо.
Обрізочки – на квіточки,
А окрайки – на подарки,
А дівчину ддамо заміж".
З Новим роком, з новим щастям
І здоров’ям якнайкращим!

("Хай у Новім році мир і щастя буде!" – промовляючи).