Ще не видно тополь над садами,
Ще нема ні обіймів, ні сліз.
Відчуваю я зустріч з батьками,
Під мінорний переспів коліс.
Приїжджайте частіше додому,
Щоб не мучила совість потому.
І батьки хай зрадіють обоє!
Приїжджайте частіше додому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше додому!

Очі їхні, любов та благання –
Це є смуток горить з під повік.
Кожна зустріч немовби остання,
А розлука неначе навік.
Приїжджайте частіше додому!
Ні грошей не привозьте, ні слави.
Будьте з рідними завжди ласкаві.
Приїжджайте частіше до дому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше додому!

Біль утрати сумління нам палить.
Все життя їх святиня для нас,
Бо батьки переходять у пам’ять,
Не лишають до смерті вже нас.
Приїжджайте частіше додому!
Бо не вічні ні батько, ні мати...
Завтра можете їх не застати...
Приїжджайте частіше додому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше додому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше додому!