Сталось те, чого я
Більше всього боявся
Чорні стрічки вінків,
Терпкий запах сосни
Біль, як ранений звір
В мою душу ввірвався
Враз спаливши на попіл
Поміж нами мости

Приспів:
Все ідуть і ідуть
В дім наш з квітами люди,
Я не бачу облич,
Я не чую їх слів,
Тільки пам’ять кричить:
"Мами більше не буде!"
Втрату цю пережити
Боже, дай мені сил.

Мерзлу землю в руках
Подихом не зігріти.
Я кидаю її
У безодню німу.
Завтра сніг замете
Ці беззахисні квіти
І покличуть вітри
В дім самотній журбу.

Приспів

Як повірити в це,
Серцем як зрозуміти,
З долею віч-на-віч
Залишаюся я.
Ти могла б ще мені
Довго, довго світити,
Білим цвітом калини
Рано ти відцвіла.

Приспів