Моя Україно – прадавня колиско,
В якій виростав я і сили черпав,
Моя рідна земле, далека і близька,
Тебе з болем в серці колись покидав.

Моя Україна – зелені смереки,
На батьківській хаті – лелече гніздо,
Тужливі трембіти, і гори далекі,
В яких загубилося рідне село.

У снах часто бачу додому стежину,
Де ніженьки босі вмивала роса.
Мене, милий Краю, навік полонила
Твоя неповторна, чарівна краса.

Моя Україно – прадавня колиско,
В якій виростав я і сили черпав,
Моя рідна земле, далека і близька,
За тебе я душу і серце віддам.