Хай тричі проклята буде ота година,
Коли на атомні згодилась Україна.
Та чи згодилася? І хто кого питав?
Коли Щербицький все за нас рішав.
Яке то "щастя", що нам вибухнув реактор –
На Україні стало краще, як колись,
І радіація тепер вже "нижче" норми,
По безрозмірній Романенковій шкалі.

Приспів:
О, мінатоменерго,
Бодай би тя роздерло,
Бодай би тя роздерло геть чисто, по куску.
Бо поки ми ще спали ви нас замінували
Святині наші й долі тепер на волоску.
Тепер усе висить на волоску!

Якби то всіх зібрать вас, яничари,
Хто свою лепту у трагедію цю вклав,
Хто на парад погнав дітей, і хто мільйони
Людських грошей в чорнобильців украв.
Якби то всіх зібрати вас – і в зону,
Щоби не плодили подібних тут собі.
Милуйтесь тим, що скоїли, до скону,
Нащо вас тут, коли там краще, далебі.

Приспів:
О, мінатоменерго,
Бодай би тя роздерло,
Бодай би тя роздерло на тисячі кусків.
Хай твої командири
Здають в Москві квартири
І їдуть до чорнобильських вовків.
І їдуть жити до чорнобильських вовків.

Та доки ми ще будемо мовчати?
Приречені ж усі, хто тут живе.
На муки діток, внуків споглядати,
Й дивитися як гине все живе!?
Вставайте! Піднімайтеся, кому ще
Своє життя і інших дороге,
Й боріться, щоб позакривать навічно
Оті наші могильщики – АЕС.

Приспів:
О, мінатоменерго,
Бодай би тя роздерло,
Бодай би тя роздерло геть чисто по куску.
Бо поки ми ще спали ви нас замінували,
Святині наші й долі тепер на волоску.
Тепер усе висить на волоску!

О, мінатоменерго,
Бодай би тя роздерло,
Бодай би тя роздерло на тисячі кусків.
Хай твої командири
Здають в Москві квартири
І їдуть до чорнобильських вовків.
І їдуть жити до чорнобильських вовків.

О, мінатоменерго,
Бодай би тя роздерло,
Бодай би тя роздерло геть чисто по куску.
Бо поки ми ще спали ви нас замінували,
Святині наші й долі тепер на волоску.
Тепер усе висить на волоску!