Вже запахли чорнобривці
Терпко край оселі,
У пучечки позбиравши
Літа каруселі.
Кольорова завірюха
Сипле цвітом в очі.
Йде у слід за мною осінь –
Вірити не хочу...

Приспів:
Не спіши, золота моя осене,
Не приходь ти до мене непрошена,
Заблудися у лісі, чи в полі –
Погуляй ще собі на роздоллі.
Бо не вірю я в лагідну днину,
Як вже котиться сонце в долину.
І не треба мене запевняти,
Що у снах будеш літом вертатись.

Кучерява позолота
Зір мій забавляє –
У симфонію осінню
Промені збирає.
Я не можу надивитись
На розквітле диво...
Якби дні так не спішили –
Був би я щасливий.

Приспів

Літо коней запрягає,
Променяться віжки;
Прошу і мені лишити
Сонечка хоч трішки...
Розігнались воронії
У незмірну просинь...
І літа мої несуться
В осінь все... та й в осінь...

Приспів