Набридло дзвонити знову і знову,
Думок не покине вчорашня розмова
Собі обіцяла – номер стерти в останнє
Та як його стерти коли знаю на пам’ять?..

Розуміння між нами, нема і не буде,
Так наче на світі все можуть люди,
Забуду тебе і солодкі обійми,
Забуду тебе та будемо ми вільні.

Приспів:
Та знов набираю я номер знайомий,
Рінгтону рідного чути відгомін,
Твій голос на плівці, звучить в автоматі,
Що маю зробити, аби не кохати... (весь куплет – 2)

При зустрічі спробуєш мене оминути,
А я все не можу про тебе забути,
Про те як гуляли ми пасмурним ранком,
Вітались із вітром з Високого замку.

Ховались від злив по закутках Львова,
А серце не камінь, розтопиться знову
Та забуду тебе і солодкі обійми
Забуду тебе і ми будем вільні.

Приспів