Виконавець: Жартівливі, сатиричні пісні
Слова і музика: народні |
Тече річка невеличка
З вишневого саду.
Кличе Гітлер Антонеску
Собі на пораду.
– Порадь, порадь, Антонеску,
Як рідная мати,
Ой чи мені воювати,
Чи назад тікати?
– Ой я тебе, милий друже,
Раджу й не пораджу:
Тобі кажу воювати,
А сам п’яти мажу.
Ми з тобою воювали
Аж під Сталінградом,
Та й не бачили очима,
А лиш тільки задом.
– Бодай тебе, Антонеску,
Як так мене радиш!
Ти ще й сала не наївся,
А вже п’яти мажеш.
– Мажу, друже, собі п’яти
Й штани підтягаю,
Бо втриматись на Вкраїні
Я думки не маю.
Треба, треба, милий друже,
Все приготувати,
Бо як стане в тебе мокро,
То важко тікати.
Всі мої вінки лаврові,
Дані в нагороду,
Кляті кози давно з’їли,
Попивають воду.
Так прощай, мій милий друже,
Я буду тікати,
Тобі раджу поскоріше
Слідом поспішати.