Ой ви, хлопці та дівчата,
Я вам пісню заспіваю
Про попів і про дяків,
Про нечистих глитаїв.

Як були старі часи
І старі закони,
Обіймали нас попи
Та дзвонили дзвони.

Були дні, були дні,
Та стали деньочки,
Ходить піп по селу,
Збира черепочки.

Дзвенів дзвін, гудів дзвін,
А попи співали:
"Святий Боже, дай на миро,
А ти, дядьку, сала".

Давав рік, давав два,
На третій одумавсь:
"Скинем дзвони, без попа
Молитись забудем".

А паш дяк Середа
Не вірить нікому,
Украв чашу та й налив
Повну самогону.

Дід Мусій років сім
Як не став молиться,
Вивів з поля весь бур’ян,
Жне чисту пшеницю.

Дзвонив піп, дзвонив дяк,
Дзвонила дячиха –
Ніхто в церкву вже не йде,
В полі трактор чмиха.

За безділля на попа –
Матушка совою.
– Тепер,– каже,– дай розвод,
Будуть жить вдовою.

Були дні, чорні дні,–
Не прийдуть ніколи.
Ми всі церкви віддамо
На клуби і школи.

Закінчили ми співати:
Надоїли дзвони,
І релігія з попами,
І всі забобони.