Ох колись мене учили,
На коліна становили
І гороху підсипали,
За чуприну цупко брали.
Наче богу я молився,
На учителя дивився.
Тільки "Вірую" не знав –
Так лінійки вчитель дав.
Про царя усе співали,
Роти дуже роззявляли.
Як учитель закричить,
Так у серці заболить.
Піп щодня усе твердив
І отруту в душу лив:
– Учіть, дітки, закон Божий,
То й Господь вам допоможе.–
А тепер ми вже безбожні –
Всі колгоспники заможні.