Ой захтіла вража баба
Молодою бути,
Затикала за намітку
Зеленої рути.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Затикала за намітку
Зеленої рути.

– Руто ж моя, руто ж моя,
Руто зелененька!
Я думала, що я стара,
А я молоденька.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Я думала, що я стара,
А я молоденька.

А місяця сентября
Випала пороша;
А дід бабу полюбив,
Що баба хороша.

Ціп, ціп, цюруру,
А дід бабу полюбив,
Що баба хороша.

І глуха, і сліпа,
І на ніжку хрома;
Тим дід бабу полюбив,
Тяжко баба брава.

Ціп, ціп, цюруру,
Тим дід бабу полюбив,
Тяжко баба брава.

Захотіла вража баба
Зразу багатіти,
Підсипала куріпочку
На яйцях сидіти.*

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Підсипала куріпочку
На яйцях сидіти.

Ой вивела куріпочка
Семеро курчаток.
Оце тобі, вража бабо,
На перший початок.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Оце тобі, вража бабо,
На перший початок.

А в місяці сентябрі
Вивелися діти.
Та погнала стара баба
В кропиву глядіти.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Та погнала стара баба
В кропиву глядіти.

Ой погнала вража баба
Куріпочки пасти,
Сама сіла під тином
Кужелину прясти.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Сама сіла під тином
Кужелину прясти.

Стала хмарка наступати,
Став дощ накрапати,
Стала баба куринята
До хати займати.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Стала баба куринята
До хати займати.

Ой як заганяла,
Троє розтоптала,
На четверте спотикнулась,
А на п’яте впала.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
На четверте спотикнулась,
А на п’яте впала.

На четверте наступила,
А на п’яте впала.
"Бідна ж моя головонько –
Худоба пропала!"

Ціп, ціп, цюруру, (2)
"Бідна ж моя головонько –
Худоба пропала!"

Сіла баба на запічку
І голову шкрепче.
Куріпочка з-під припічка
До бабуні шепче.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Куріпочка з-під припічка
До бабуні шепче.

– Ой бабуню, голубочко!
Що будем робити?
Як приїде дід із діса,
Буде тебе бити.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Як приїде дід із ліса,
Буде тебе бити.

Як приїхав дід із ліса,
Почав бабу бити.
Куріпочка з-під припічка
Стала боронити.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Куріпочка з-під припічка
Стала боронити.

– Ой ти, діду, не бий
Бо немає за що.
Моя баба – господиня,
Ти, діду,– ледащо.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Моя баба – господиня,
Ти, діду,– ледащо.

– Ой, дідусю, дідусю,
А я твоя бабка,
Не бий мене, не лай мене,
То я буду гладка.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Не бий мене, не лай мене,
То я буду гладка.

– Убирайся, бабко,
У білеє білля,
Та піду я із тобою
Хоч раз на весілля.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Та піду я із тобою
Хоч раз на весілля.

Взяв дід бабу
За білую ручку
Та й повів, та й повів
На биструю річку.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Та й повів, та й повів
На биструю річку.

Іде дід, іде баба,
Ідуть понад воду.
Розсердився дід на бабу
Та й пхнув к чорту в воду.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Розсердився дід на бабу
Та й пхнув к чорту в воду.

– Оце, бабо, знайся,
Оце догадайся,
Тут холодная водичка –
Трохи покупайся.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Тут холодная водичка –
Трохи покупайся.

Іде дід та й радіє,
Та в долоні плеще:
Слава богу, втопив бабу.
Оженюся я ще!

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Слава богу, втопив бабу,
Оженюся я ще!

Іде дід і радіє,
І в долоні ріже;
Оглянувся назад себе –
Баба з води лізе.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Оглянувся назад себе –
Баба з води лізе.

– Чи ти, діду, іздурів,
Чи ти ісказився?
Ще бабуні не втопив,
А вже оженився.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Ще бабуні не втопив,
А вже оженився.

Посадила вража баба
На трьох яйцях гусака,
Сама пішла на вулицю
Та вдарила тропака.

Ціп, ціп, цюруру, (2)
Сама пішла на вулицю
Та вдарила тропака.