А мій милий в колгоспі робить,
Нагнівався, на обід не ходить.

Я ж йому зварила добрий борщик,
А він каже, що немитий горщик.

А я ж того горщика не мила,
Взяла в ньому кашу зварила.

Пішов милий на суд подавати,
Що я, бідна, буду казати?!
Присудили горщик помити.

А я ж того горщика не мила,
Взяла в ньому чай зварила.

А мій милий голодом намлівся,
Прийшов, того чаю напився.

– Бодай же ти, мила, прожила,
Який добрий чай зварила!