Удовицю я любив,
Подарунки їй носив:
Носив сир, носив масло,
Носив свічки, носив стрічки,
Носив я їй черевички,
Носив я їй з медом мак –
Ось воно як!

Носив жито і пшеницю,
Кукурудзу й чечевицю,
Індичата і курчата,
Гусенята й поросята,
Носив я їй грошенята
За чорнії бровенята –
Ось воно як!

А раз таке теля припер,
Таке важке, що чуть не вмер.
Вона ж мені ізмінила
І панича полюбила.
Коли б, сказать, було за що,
А то сущеє ледащо,
Що тільки тьфу!

Підожди ж ти, вража бабо,
Я до тебе примандрую,
На все село кричатиму,
Що є сили гукатиму:
– Верни мені те, що з’їла,
Верни мені усе ціле,
Верни мені з медом мак –
Ось воно як!