До вдовиці я ходив,
Подаруночки носив:
Носив сало і пшеницю,
Кукурудзу, чечевицю,
І качата, і гусята,
Поросята і ягнята,
Носив таки грошенята;
А раз таке теля припер,
Поки доніс, чуть я не вмер!
Іще к тому носив мак,
Ось воно було як!

А вона мені змінила
Да другого полюбила.
Отепер я гукатиму,
На все село кричатиму:
– Верни сало і пшеницю,
Кукурудзу й чечевицю,
І верни теє теля,
Що я приніс відтіля,
І верни мені той мак,
Ось тепер тобі як!
Верни мені усе ціле,
Верни теє, що ти з’їла.