– Відкіля йдеш, чоловіченьку?
– Із корчми, із корчми.

– Що несеш, чоловіченьку?
– Куль соломи, куль соломи.

– А що в тім кулі?
– Черевички кумі.

Кума сіла, зараділа
І на кума спогляділа:

– Ой кумчику-чику,
Ти голубчику-чику,

Ти до мене ходи
Та й нікому не кажи. (2)