Ой як був собі чоловік
Да мав собі дівку,
А він її шанував,
Як з клоччя кудільку.
А він тільки її,
Одну її має,
А як вийде на село –
Приймака шукає.
Ой як був сиротина,
За багатством гнався,
А ввечері, а ввечері
З сватами прислався.
– Ану злазь-но, стара, з печі
Да берись за діло,
Да віддамо дівку заміж,
Щоб не засмерділа.
– Ой що в мене на серденьку,
Мов собака вклався,
Горе тому козакові,
Що в прийми попався.
Зацвітає черешенька
Біля перелазу,
Ой погіршало приймакові
Ще з першого разу.
Старий тесть суне ціп:
– Ану молотити.
Стара теща дає відра:
– Ану воду носити.
А жінка да торочить:
– Йди ладити воза,
Будеш в нас ти, приймачище,
Да й за водовоза.
Не йде приймак ладить воза,
А іде він з хати,
Запрягає сиві воли
Та їде орати.
Оре, оре приймак,
На шлях поглядає:
– Чужі жінки обід несуть,
А моєї немає.
Їде приймак вечорком,
А в животі свище.
– Ховай, доню, вареники,
Їде приймачище.
– Ой у мене, моя мамо,
Є вже заготовка:
Під столом з постолом
Сироватка ловка.
Ой уходить приймак
У ту хату трошки:
– Ставляй, ставляй
Приймакові
Трухлявої юшки.
Сів приймак біля столу,
Обід уплітає,
Стара теща з-за комина
Все дулі соває.
– Оце тобі, сукин син,
Вечеря з обідом,
Не докладав капустою,
То доклади хлібом.
Узяв приймак батожок
Та й став жінку бити,
Тесть його за чуприну
Та давай крутити.
Давно приймак дурний був,
Тепер розмахався,
Не попав тесть у двері
Та в вікно подався.
А вискочив тесть у двері
Та там ярмаркує,
Викупався у калюжі
Да тепер міркує.
Ой виходить стара теща
Із своєї хати:
– Ой іди, іди, старий хрін,
Буду штани прати.
Ой виходить стара теща
На нову дорогу:
– Ой рятуйте, люди добрі,
Зять виламав ногу.