Виконавець: Жартівливі, сатиричні пісні
Слова і музика: народні |
Мала бабонька чотири доньки,
Чотири доньки красной уроди.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Первую дала за хлібовчика,
За молодого, за хорошого.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Другую дала за медовчика,
За молодого, за хорошого.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Третюю дала за рибовчика,
За молодого, за хорошого.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Четверту дала за дударчика,
За молодого, за хорошого.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Перший зять їде.
– А хто ж там їде?
– Хлібовчик їде.
– А що він везе?
– Віз хліба везе:
Батькові бохонець, матері другий,
А дитинятам по бохонятам,
По оттіцененьким,
По невеличеньким.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Другий зять їде.
– А хто ж там їде?
– Медовчик їде.
А що ж він везе?
– Віз меду везе:
Батькові пластир, матері другий,
А дитинятам по пластирцятам,
По оттіцененьким,
По невеличеньким.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Третій зять їде.
– А хто ж там їде?
– Рибовчик їде.
– А що ж він везе?
– Віз риби везе:
Батькові щупак, матері шуляк,
А дитинятам по щупенятам,
По оттіцененьким,
По невеличеньким.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Четвертий зять їде.
– А хто ж там їде?
– Дударчик їде.
– А що ж він везе?
– Віз дудок везе:
Батькові дуду, матері другу,
А дитинятам по дудченятам,
По оттіцененьким,
По невеличеньким.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!
Стали дитинята в дудченята грати
Стала мамочка до тата сміяти.
Потіхо моя,
Хороша ж моя!