– Вже пора, мила, вже обід, мила,
Сип борщу, сип борщу, моя чорнобрива.

– Ой немає борщу, мій милий, миленький,
Бо немає буряка, голубе сизенький.

– Навгороді, мила, навгороді, мила,
Там буряк, там буряк, моя чорнобрива.

– Ой боюся гусака, мій милий, миленький,
Та боюся ж гусака, голубе сизенький.

– Батіжком, мила, батіжком, мила,
Батіжком гусака, моя чорнобрива.

– Ой немає батіжка, мій милий, миленький,
Не зберуся я купить, голубе сизенький.

– Зароби, мила, зароби, мила,
У колгоспі зароби, моя чорнобрива.

– Ой не можу я робити, мій милий, миленький,
Бо я звикла в холодочку, голубе сизенький.

– Не страмись, мила, так робить, мила,
Роблять всі уже жінки, моя чорнобрива.

– На роботі я умру, мій милий, миленький,
Нароблю тобі жалю, голубе сизенький.

– Не жаль ледаря, та не жаль, мила,
Працьовитую люблю, моя чорнобрива.

– А де ж будеш хоронить, мій милий, миленький,
Як будеш жалкувать, голубе сизенький?

– Поховаю в дерезі, в дерезі, мила,
Та й ударю гопака, моя чорнобрива.

– То піду, піду робить, мій милий, миленький,
Страшно мені в дерезі, голубе сизенький.