Навою у снах вона лине
А в очах страх птах
Лови ув імлі вона є
Але і ні є

Сивіє в’є
Тьмяною сльозою зволожує
Вона є

Вона знов і знов ії рухи
Наче кров знов і знову
Вона є у снах зниклою
А на устах є

Линучи навою
Обіймами болю
То лиш сміх її

Вона лине вона є але і ні
Але і є вона знову
Вона є вона у снах знову
Ії рухи наче кров вона знов
Вона лине вона є але і ні
Але і є вона знову
І наче птах віє очима сивими її.