А хто хоче Гандзю знати,
Прошу мене запитати;
Прошу тебе – дай мі віру,
Скажу тобі правду щиру.

Моя Гандзя, коби рожа,
Як тополя, така гожа,
А в рум’янцю така сила,
Що всі цвіти закрасила!

Нехай багач ся не хвалить,
Що мі, Гандзю, тя позбавить,
Не видре ї жадна сила,
Мені Гандзя люба, мила.

Як я Гандзю не зобачу,
Завжди тужу, завжди плачу,
Як я, Гандзю, при тобі –
Моє щастя при мені.

Як я, Гандзю, од тебе –
Моє щастя од мене,
Як я Гандзю зобачу,
[Я радію і скачу].

І чи в сльоту, чи в погоду
Іду весел на роботу!