Колихала мене мати та й казала: лю-лю,
Як виростеш, моя доню, давай хлопцям дулю.

Не ти ж мене колихав, не ти ж мене нянчив,
Бодай же ти не діждав, щоб ти мене навчив.

А мій милий умер, умер, а в комору дуду запер,
А я пішла муку брати та й начала в дуду грати.

Як пішла я муку брати та й начала в дуду грати,
Пішла же я по коморі і вприсядки, і в долоні.

Ой дуда моя, дуда, пішла заміж не туда:
Пішла і я по коморі і вприсядки, і в долоні.