Нарву хмелю в’ялого,
Напою мужа старого,
Положу спать на погребі,
Накрию соломкою,
Соломкою гречаною.
Запалю вогнем-полум’ям,
Сама піду по двору
Та й крикну я голосно:
– Ой Боже мій, Боже мій,
Мого мужа гром побив,
Мене Бог помилував:
Йа долівку звалилася,
Соломкою накрилася.