Виконавець: Жартівливі, сатиричні пісні
Слова і музика: народні |
Поза гаєм, поза лугом
Там мій милий оре плугом.
Оре милий та й гукає,
Сірі воли поганяє.
Ой понесу йому їсти,
Чи не скаже мені сісти.
І наївся, і напився,
Ще й по ріллі покотився.
– Чого лежиш, чом не ореш,
Чом до мене не говориш?
– А я лежу та й думаю,
Не до мислі жінку маю.
– Який тобі дідько винен,
Що хороший, чорнобривий.
А я руда родилася,
Чорнявому судилася.
Не вилізли тобі очі,
Не сватати було б вночі.
Було б сватать мене вдень,
Розпитать добрих людей.
У нас люде – не татари,
Вони б тобі розказали,
Чи питуха, чи їдуха,
Чи до людей говоруха.
Я й питуха, я й їдуха,
І до людей говоруха.
Я й до плуга, я й до рала,
Я й до шинку боса драла.