То за борщ, то за каву
Кинув мене аж під лаву,
Ще до того кулаками:
– Чого кава з буряками?

– А ти, милий, не лютуйся,
І так дуже не дивуйся,
Я в голові трошки мала,
Та до кави борщу вляла.

Чекай, милий, не втручайся,
Тільки людей запитайся.
Вони скажуть правду їсту,
Що я ж варю смачно їсти.

В мене кава з буряками,
А капуста з гарбузами,
А капуста з гарбузами,
А пироги з огірками.

А мій милий, як наївся,
Тільки вуса підкрутив си:
– Щоб ти, мила, сто літ жила,
Що-сь так смачно наварила.