Ей, зелені кафлі, біла пец,
Не знала мі жена хліба впец,
Лем она мі єдну курку упекла,
І то та мі з пеца утекла.

Поїмал я єй на мості,
Витрепал я єй по хвості:
– Де ти втікаш, де ти, куро шалена,
Тать ти вчера вечур печена.