Дала мені мати корову
Та на мою бідну голову,
До корови треба рано встати,
А я люблю до полудня спати.

А в неділю корову доїла,
В понеділок молоко цідила,
Дивуються хлопці збоку:
– Господиня з неї нівроку!

Ой візьму я хворостину з тину
Та й пожену корову в дубину:
– Іди, іди, корово, до вовка,
Нехай буде вільна головка!