Пониже Залужа
Там зацвіла ружа;

Най і єдна не чекать (2)
Із фраїра мужа.

Бо фраїр милує
Та в личко цілує,

Варуй го ся, дівчино, (2)
Най тя не зчалує.

Я ся варовала,
Як потя на гнізді,

А моє варовання (2)
Лежить у колисці.

Піду я до церкви,
Стану на коліна,

Поникаю раз на попа, (2)
Сім раз на фраїра.

Фраїру, фраїру,
Увижу ти віру,

Ци будеш ня так любити, (2)
Як ся постарію.