– Саварин, Саварин, Савариночку,
Не пускай коня на долиночку!
– А чому?
– Козаки гречку жнуть,
Дівчину бити імуть.
– А за що?
– А в ватерині проявилося.
– О се таковоє?
– Черево в дівчини із’явилося.
– О се лихо, пек йому.
Посвящав, посвящав попойко хату,
Бо треба.
Як став читати, взяла постіль тріщати,
Бо так написано було.
Ой стала пепка догори скакати,
Бо дурна була, страху не знала.