Ой ішло дівча лучками
І трепетало ручками,
Ой стрітив його парубок, парубок:
– Ой покаж, дівча, заробок.

А дівча фартух піднесло
І показало, що несло:
Ой воно несло заяця, заяця
Ой за півтора таляра.

– Ой я би до вас сходжував
І вашу Гандзю любував,
Так ваші двері скрипають, скрипають,
Любитися нам не дають.

– Ой куплю я сой олею
Та й ваші двері полею,
Тоді ваші двері будуть стаць, будуть стаць,
А ми ще будем любоваць.