Ой спать мені не хочеться,
І сон мене не бере,
Що нікому приголубить
Молодої мене.
Нехай мене той голубить,
А хто мене вірно любить;
Нехай мене той займає,
Хто кохання в серці має.
Ох, ох, ох, ох!
Хто кохання в серці має.

Ой з-під хмизу на піч лізу,
А по хаті луна йде;
Ой хто ж мене вірно любить,
То й на печі знайде.
Я на піч, він за мною,
Укриюся з головою:
– Одчепися, препоганий,
Цілувати незугарний!
Ох, ох, ох, ох!
Цілувати незугарний.

Шар, мати, капустицю,
Шар, мати, буряків,
Жаль мені покидати
Чорноморських козаків.
Пусти ж мене, моя мати,
На вулицю погуляти,
На вулицю погуляти,
Коли хочеш зятя мати.
Ох, ох, ох, ох!
Коли хочеш зятя мати.

Я ж в морі купалася,
Ой я в воду попалася;
А я море перебреду,
Яка була, така й буду.
Біс біду перебуде,
Одна згине, десять буде;
А я море перебреду,
Яка була, така й буду.
Ох, ох, ох, ох!
Яка була, така й буду.