Сиділа на колодці,
Кивала на молодців:
– Гаю, хлопці, гаю!
Чорнії брови маю!
– Кат тебе бери з ними!
Ти давно маниш ними!
Якби ж не манила,
То була б моя мила,
Милая, миленькая,
Як голубка сивенькая.
– Та прибав, Боже, ночі
На мої карі очі!
Зменши, Боже, денька,
Що я молоденька!
Та молода, як ягода,
Та зелена, як яблуня.
Ей злетів на загату
Півень сокотати.
– Та бодай же ти, півень,
Півень, одубів ти!
Як ти мене рано,
Рано і збудив ти,
Рано-ранесенько,
Як голубку сивесеньку.