А хто хоче Гандзю знати,
Прошу мене запитати,
Бо я Гандзю добре знаю,
Бо я в Гандзі все буваю.

Там-то Гандзя, там-то стан,
Не з дурниці любив пан!
Там-то Гандзя, там-то гожа,
Там-то личко, як та рожа.

Іно в Гандзі зла натура,
Сіла шити та й заснула.
Прийшов тато та й торкає:
– Вставай, Гандзю, вже світає!