– Гандзю, Гандзю, Гандзюсечко!
Не йди в поле ранюсечко.
Не йди, Гандзю, рано в поле,
Сонце пече, стерня коле.

Гандзя того не слухала,
До дня в поле потрухала.
Таки в поле потрухала,
Стерню собі прополола.

Стерню собі прополола,
Щоб в ніжечки не колола.
Хліб узяла, серп забула,
Таки Гандзя дома була.

За Гандзею густий сніп:
Штири дяки, п’ятий піп.
Шостий іде попереду:
– Чекай, Гандзю, куплю меду.
– Купи, купи, то згодиться,
Бо я гарна молодиця.