Пішла Гандзя в поле жати
Та й забула хліб узяти,
Хліб узяла, серп забула,
Таки Гандзя вдома була.

Ой то Гандзя добре жне –
Серпа в руку не озьме,
А за Гандзьом густий сніп:
Штири дяки та й Прокіп.

Пішла Гандзя по бураки,
А за нею всі двораки,
А воконом іспереду:
– Почекай, Гандзю, куплю меду!