Казала мені мати
Зелене жито жати,
А я жита не жала,
В борозеньці лежала.

Хлопці з поля йшли,
Мя в борозні найшли,
Принесли мя додому,
Положили в комору.

Я з комори та в контору –
До писаря молодого.
Писар пише і малює,
Обернеся і цілує.

– Писарчику, любче!
Цілуй мене лучче,
Цілуй мене, як сам хоч,
Головоньки не мороч!