Виконавець: Арніка
Слова: Богдан Стельмах | Музика: Олексій Екімян |
Знов, наче жайвір у небі, озвалась в серці тривога,
Знов мене кличе до тебе довга-предовга дорога.
Я на тій дорозі розминуся з болем,
Кануть у минуле дні гірких зажур.
Приспів
Нам кохання вічне знов, моя любове,
Провіщають співи золотих зозуль,
Нам кохання вічне знов, моя любове,
Провіщають співи золотих зозуль. (2)
Вертатись, кажуть, не гоже, тільки я мушу вертатись,
Довга дорога поможе наш давній слід одшукати.
Я на тій дорозі розминуся з болем,
Кануть у минуле дні гірких зажур.
Приспів
Тополі гнуться, як луки, трави шумлять на узбіччі,
Довга дорога розлуки стала дорогою стрічі.
Я на тій дорозі розминуся з болем,
Кануть у минуле дні гірких зажур.
Приспів