Закутий батяр Зеник на Клепарови жив
Він завше був в гуморі ніколи не тужив
З трамвайовеґо рельса перстеник в него був
Бруківка замісь очка
Би Львова не забув

Закутий батяр Зеник на Клепарови жив
Він мав кольоньску воду але її не пив
Горівку, шпаґатівку, баюру, цьмаґу ляв
Але ніхто не видів
Би Зеник си нахляв

Закутий батяр Зеник на Клепарови жив
Він мав недобру жінку але її не бив
Міг пальнути фраєра жеби не пискував
Ше ні їден по тому
Без помочи не встав

Закутий батяр Зеник на Клепарови жив
Нічого і нікого ніколи не просив
Він міг шось часом вкрасти і зрабувати міг
Але си побирати – для батяра то гріх

Закутий батяр Зеник на Клепарови жив
Він мав шовковий крават але го не носив
Носив він білий шалик
Він в нему си вродив
Поважний як маршалик на рондо виходив

Закутий батяр Зеник муровим хлопом був
Коли його ховали то плакав цілий Львув