Ми кожен день стрічаєм Новий рік
І живемо уперше як востаннє
Ти подивись: дві стрілки у одній
Зійшлись у вертикальному стоянні

Ми вже вкотре ізнов не встигли
Довести до ладу всі рими
Незавершених вишиванок
Залишаємо їх на ранок

І нехай несуться стрілки
Цифр блат всього лиш тільки
Живемо давно вже звісно
Ми від пісні і до пісні
Є для нас єдина правда
Що якщо наступить завтра
Завтра буде новий виклик
Ми давно до цього звикли

Ми відлітаєм в вирій як птахи
На схід, на захід – в кожного є вибір
Виходим ми не через чорний хід
У вільний простір, у четвертий вимір

Ми виходимо по одному
Залишаючи коридори
Полум’яним залиті світлом
Тим, хто піде за нами слідом

Але в тому-то і справа
Як таких слідів немає
Йдуть і діти, і дорослі
Лиш навпомацки, наосліп
Йдуть направо і наліво
Та для нас є надважливо
По чиїй людей подобі
Ми лишаємо по собі