Я не бував за дальніми морями,
Чужих доріг ніколи не топтав –
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливий я і вільний виростав.
Мене ліси здоров’ям напували,
Коли бродив у їхній глушині,
Мені поля задумливо шептали
Свої нічим не співані пісні

Коли не вмів ще й букваря читати,
Ходив, як кажуть, пішки під столом,
Любить людей мене навчила мати
І рідну землю, щоб там не було
Чужих країв ніколи я не бачив
Принад не знаю їхніх і окрас
Та вірю серцем щирим і гарячим
Нема землі такої, як у нас.

Не шкодуй добра мені, людині,
Щастя не жалій моїм літам –
Все одно ті скарби по краплині
Я тобі закохано віддам

Приспів:
Чужих країв ніколи я не бачив
Принад не знаю їхніх і окрас
Та вірю серцем щирим і гарячим
Нема землі такої, як у нас.