Сніжок іде, метіль мете
А з ясної зірки...
Сидить дячок-неборачок
А в чужої жінки.

Пішов мужик, пішов мужик
А на двір до коней.
Вносить-бо він на дяченька
Бучок ясеновий.

"Святий Боже, святий кріпкий,
А ти, дяче, відки,
Що ти сидиш кінець стола
Коло мої жінки?"

Сніжок іде, метіль мете
А з ясної зірки...
Тікав дячок голий-босий
Від чужої жінки.