Ой гай, гай, гай, гай зелененький
Тим я тебе полюбила, що ти молоденький.

І на місті була, і горілку пила,
І розсади накупила, город засадила.

І розсада моя прийнялася була;
Дівчина з козаком понялася була.

І капусточка, і качаннячко.
Вірнеє з козаком жениханнячко.

Ой не бийте мене і не лайте мене,
Коли я вам докучила, так оддайте мене.

Оддайте мене за волошина,
Що я дівчина да хорошая.

Ой ненько моя, а я донька твоя,
Тоді було бити, вчити, як маленька була.

А тепер я велика, треба мені чоловіка,
Ні старого, ні малого, середнього, молодого.

Щоб і в полі орав да і в домі дбав,
Мене ж молоденькую да хазяйкою звав.