Ой у лузі, в лузі зелена трава.
Чом вона зелена, бо близька вода.

Чом вона зелена, бо близька вода,
Ой давно, давно я в батенька була.

Ой давно, давно я в батенька була,
Десь моя доріженька терном заросла.

Ой не так же терном, як шипшиною,
Де я походила ще й дівчиною.

Ой як я ісхочу – терен висічу,
До свого батенька крильми полечу.

До свого батенька крильми полечу,
Ой як сяду-впаду в вишневім саду.

Ой як сяду-впаду в вишневім саду,
Ой як защебечу – весь сад звеселю.

Ой а мій батенько по двору ходив,
Своїх невісточок по двору будив.

"Ой ви, невісточки, слухайте мене,
Щось у нашім саду за пташина є".

"Ой то не пташина, то ваша дочка,
Тут вона вродилась, тут вона зросла.

Тут вона вродилась, тут вона зросла,
У чужу сторону заміж пішла.

А чужа сторона від вітру шумить,
Чужа матіночка не б’є – та болить.

Чужа матіночка не б’є – та болить,
Піде до сусіди – невістку судить.

"Сусідо, сусідо, не суди її,
Не вміє робити – то й навчи її.

Не вміє робити – то й навчи її,
Як не рано встане – розбуди її".